Запрошуємо педагогів та учнів до участі

 в літературно-музичній онлайн-світлиці  

«Дорожче від Мами у світі нема»

Отож, до 07 травня 2020 р. чекаємо від Вас спогад, пісню, музичний чи поетичний твір, малюнок, світлину,  виріб своїми руками тощо – усе, що може розповісти про Вашу Маму чи Бабусю. Пишемо, фотографуємо, записуємо відео та надсилаємо  за адресою: delenkomariya@ukr. net.

Слово «Мама» росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить cонце, розквітає квітка, як  світить вечорова зоря. Мати – захист і притулок для дитини, вона її опора і совість. Все, що є у нас найкращого, все від неї, від рідної Неньки.

У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, коли зелом і квітами замаїться земля, теплий весняний вітер приносить до нас Свято Матері.

У всьому цивілізованому світі відзначають День Матері. Вперше в Україну це свято прийшло у 1929 році у Галичину. Символом пам’яті в цей день стала квітка на грудях людей: рожева означала шану живій Матері, біла –  тій, яка відійшла у засвіти. Цього дня в церквах правили молебні за здоров’я Матерів. З усіх-усюд з’їжджалися до рідної домівки діти. Мати пригощала їх смачними стравами, благословляла свяченою водою. Під Маминою вишнею чи грушею закопували шматок хліба, дрібні гроші – «Щоб у добрі та спокої довіку бути». 

Усі  почесті цього дня – Матері. Їй традиційно дарували ложку і сон-траву – символ життєвої снаги та спокою. Найяскравішим виявом любові  були зібрані на світанку росяні пелюстки яблуневого цвіту, яким обсипали Матір. А ті, кому не було вже до кого поспішати, ставили на знак пам’яті свічку перед образом Богородиці, несли на могили  склянки з водою і зерном, дві гілочки – вишневу та яблуневу, і схилялися над ними з лівого боку – від серця.

 Після 1939 року це свято було заборонене. Але відновлюється Україна, а разом з нею і ті свята, які були дорогими нашому народові. З 1990 року Свято Матері повернулося в Україну і святкується  у другу неділю травня.

Саме цього дня ми і відзначаємо прекрасне родинне свято. Воно приходить до нас щороку – сонячне і заквітчане. Адже Мати – найдорожча для кожної людини. Вона, не чекаючи на подяку від своїх дітей, завжди готова на самопожертву, ніколи не відмовить у допомозі та буде щиросердно любити, незважаючи на вчинки та вдачу. Тільки щире Мамине слово може заспокоїти і сподвигнути на вірні вчинки, розрадити і настановити. Саме очі Матері супроводжують дітей у далеких життєвих мандрах, а Материнська ласка гріє нас все життя, аж до старості.