Питання статевого виховання підлітків у школах
Сексуальні проблеми підлітків у п'яти країнах ‑ Англії, Болгарії, Кіпрі, Італії та Норвегії ‑ нещодавно були вивчені в рамках одного з найбільших європейських наукових досліджень. Більше 4500 молодих людей у віці від 14 до 17-ти років було досліджено й опитано з метою з'ясування їх ставлення до сексуального насильства й інтимних стосунків.
Дослідження показало, що принаймні чотири з десяти дівчаток в цьому віці опинилися в ситуації примушення до статевого акту, а 39 % хлопчиків того ж віку заявили, що регулярно дивляться порнографію. Більше того, 18 % підлітків повністю згодні з такими заявами, як, наприклад, «для чоловіка цілком прийнятно вдарити жінку, якщо вона була невірною».
Пропонуємо розглянути деякі найважливіші висновки дослідження та питання, як школи можуть вирішувати виявлені проблеми.
Що відбувається в підліткових відносинах?
Сексуальне насильство. Наведена в докладі статистика стверджує, що серед п'яти країн Англія має найвищу чисельність дівчат, які стверджують, що вони піддавалися примушенню до статевого акту, щоправда, у більшості випадків це зводилось до інтимних дотиків або статевого спонукання, а не до фізичного примушення.
14 % хлопчиків заявили, що вони також піддавалися сексуальному насильству, причому багато підлітків узагалі вважають сексуальний тиск цілком «нормальним».
Коли справа дійшла до з'ясування фізичного насильства та залякування, то 22 % дівчаток і 12 % хлопчиків Англії сказали, що вони були жертвою цього, що включало ляпаси, поштовхи, удари кулаком, задушення, побої й т. ін.
Емоційне насильство. Проблема емоційного насильства вивчалась в автономному режимі. Шляхом співбесіди з підлітками віч-на-віч дослідники з'ясовували в молодих людей такі речі, як, наприклад, чи кричали вони на свого партнера або чи принижували їх перед друзями. Виявилося, що в цілому в 48% дівчаток і 27% хлопчиків в тій чи іншій формі підпадали під таке насильство.
Сексинг. Питання про сексинг (обмін повідомленнями відвертого змісту, частіше за все із прикріпленою фотографією, ‑ ред.) також досліджено окремо. Серед опитаних 44% дівчаток і 32% хлопчиків більш-менш регулярно обмінюються інтимними фото, а тексти інтимного змісту хлопці й дівчата посилають у 42% випадків.
Дослідники з університетів Брістоля та Центрального Ланкашира (Велика Британія) також установили значні прояви випадків перегляду порнографії. Це визнали 39% хлопчиків.
Серед підлітків питання гендерної рівності також грають важливу роль, що було встановлено шляхом опитування учасників дослідження. Їм для оцінки пропонувались різного роду твердження, що, наприклад, «жінки провокують чоловіків на статеві відносини, а потім скаржаться на те, що їх за це засуджують», і майже кожний п'ятий хлопчик сказав, що він повністю згодний із цим.
Серед інших значних чинників дослідники відзначають наявність таких явищ, як насильство в сім'ї та знущання у школі.
Що може зробити школа?
Школа частіше за все згадується молодими людьми, які вважають, що це саме те місце, де повинна проводитися профілактична робота, й автори дослідження пропонують ряд способів, якими можна істотно покращити ситуацію зі статевим вихованням підлітків.
Залучення у школи консультантів. Одна з ідей, що відстоюються дослідниками, була адресована шкільним психологам. Пропонується серйозно обговорити такі речі, як установлення мінімального ліміту для обговорення з учнями питань інтимних відносин. Дослідники також рекомендують створити такі умови, за яких шкільна медсестра для учнів ставала би більш доступною.
А основна думка дослідження полягає в тому, що учні вітатимуть інформацію про секс і відкритий діалог з дорослими, але це необхідно робити без упередженості та цілком відверто обговорювати з підлітками питання сексу, які їх хвилюють.
Посилення політики відносно норм поведінки. Зокрема, дослідники хотіли би, щоб учні одержували більше інформації на цифрових носіях про те, що є законним і що відповідає нормам поведінки. Разом з тим вони стверджують, що школи повинні ввести більш суворі заходи у плані поведінки учнів, наприклад, не дозволяти використовувати мобільні телефони й соціальні мережі протягом навчального дня.
Проблема залякування. Дослідники зафіксували у звіті необхідність у школах уміти диференціювати таке поняття, як «залякування», та вміти відрізняти його від складніших проблем сексуального зловживання серед підлітків. Мало того, у докладі відзначається, що необхідно у шкільних нормативних документах дати чітке розмежування таких понять, як «інтимне насильство», «кібер-тролінг» і просте хуліганство.
Дослідники відзначають наявність значної кількості програм, які дозволяють проводити сексуальне виховання учнів, але всі вони розраховані на епізодичний вплив або використовуються на разовій основі. Наголошується необхідність у застосуванні більш послідовного системного підходу до питань сексуального виховання підлітків, що треба інтегрувати в загальнонаціональну навчальну програму.
Доклад закликає вчителів самим уважно поставитись до вивчення проблем сексуального виховання, оскільки в частини вчителів часто елементарно не вистачало власної впевненості та досвіду для вирішення тієї чи іншої проблеми, що виникла.
Підготовлено за матеріалами Гардіан.